Кокаин 98% blacksprut рабочий сайт Кингисепп

Отже, страшний наркоман, я, вирішив віддатися всій справі цього світу - натуральному кокаїну. Все почалось тим, що колега із роботи розповів мені про закладки, де можна придбати якісну річ. Біла кристалічна речовина, про яку всі так багато говорять - це була моя наступна мета.

Одного сонячного дня я знайшов контакт на пацана, який займався розподілом закладок. Він вже зарання знаходився в стані плющиту, а я йому тільки допоміг. Він вивів мене на притон, де ми домовились про угоду. Мене перетинало від хвилювання, проте я був рішучим - кокаїн мав стати моїм відрою щастя.

Зустрічалися ми в темному переулочку, серед шумного міського таракана. Я знав, що ризикую, але дурний горішок як завжди перемагав у раціональному мисленні. Я видивлявся на всі боки, стараючись не привертати зайву увагу, коли раптом, я побачив його - мого нового дилера. Він був не старший за 20 років, з кепкою на голові і шортах, які здавались мені незручними в цій погожій погоді.

Потиснувши один одному руки, ми швидко здійснили обмін - кеш проти пакетика з тим дивовижним білим порошком. Мені не хватало слів, аби описати своє щастя. Я вже думав, що кокаїн - це просто міф, але тепер я мав його в своїх руках.

Повернувшись додому, я вирішив не марнувати часу і заліз в онлайн-пошук, щоб знайти виставку картин у нашому місті. Шукаючи, я натрапив на подію, яка мене зацікавила - виставка сучасного мистецтва з усіх куточків світу. Я ось так подумав: чому б не залізти на цю виставку на плющиті, щоб отримати незабутні враження?

Вечір наближався, і я вже підготувався до свого заходу. Позбувшись всіх речей, що могли сповідати мої таємниці, я направився до центру, де проходила виставка. Вхід на неї виявився крутим - маса художників, фотографів та модних пацанів і сучок. Там швальні шматки мистецтва були представлені на публічний огляд, я любив кожен миттєвість у цьому помешканні.

Зашовши у зал, я повний заглибився у справу. Мої очі впилися на одну картину, яка змусила мене затриматися. Фарби на полотні гріли мою душу і розсіяли тінь наркотичного опьяніння. Я все випивав кожен крок митця, він був такий гений! Він зміг передати неймовірні почуття через холодний фарби, і це плющило мене до глузду.

На виставці царила особлива атмосфера, наповнена розумом і смаком. Я був самим центром уваги, бо шевелився як під впливом кокаїну. Усі розмови про мистецтво, стилі та тенденції були шаленими наркоманськими запасами, які впивалися партіями дагги. Ми просто залізли на хвилю таланту і чарування.

Минув тривалий час, але я все ще перебував у своєму кокаїновому екстазі. Мій розум заповнився дивовижними образами, що залишилися в моїй пам'яті назавжди. Було два слова, які описували мої враження - зашло і шмалить! Виставка показала мені світ, про який я давно мріяв, де кожен фарбує свої мрії на полотні життя.

Мой дилер і видал мені найкращу закладку в моєму житті. Вона відкрила для мене нові горизонти, де культура, мистецтво і наркотики переплітаються в одному танці. Брешу, який наркоман хотів би кутити? А я вже не міг припинити. На виході з виставки, я зустрів свого кума - бідолашного лоха, який повірив в ту ж свиню, що й я. Він також вдався на цю виставку і не знав, що його вже чекає. Я розповів йому про свої враження та показав йому свої закладки - виявився він не менш здивований.

Ми з ним втратили рахунок годинам, що стояли біля виставки. Задоволений своїм вечором, ми вирішили закінчити його вже на природі. Друзі, дізнайтесь на свою свою шию - кутити з наркоманом на вулиці під яскравою зірками неймовірний досвід!

Так закінчився мій день, повний пригод і вражень. Я купив закладки і відвідав виставку, але, поки що, моє життя затоплене натуральними ейфоріями і бездумними кутками. Хочете підсумувати все це свято? Це я запрошую вас в світ майбутніх переживань!

Ебаный мамонт, какое чувство расколбаситься на крисе, срывать крышу и влипать в закладки! У меня была мечта, стать мазной звездой, знаменитым наркоманом гопником. И вот я ее осуществил!

Все началось с того, что я услышал о новом трэше, который шел в нашем городе. Чуваки организовали флешмоб зомби - супер крутую идею! Это был шанс показать всем, насколько я охуенен и необычен. Я решил принять участие!

Как только узнал о флешмобе, сразу же отправился на поиски закладок. Я знал, что мазные ребята могут помочь мне с крисом. Нужно было найти опытного наркомана, который бы не наебнул и дал нормальный товар. Долго бродил по темным улочкам, пока наконец не наткнулся на мазного мужика в черном плаще.

Выглядел он как настоящий бандит. "Эй, ты! У тебя есть крис?" - спросил я, стараясь быть крутым. Мужик недоверчиво посмотрел на меня и сказал: "А что тебе нужно?". Я ответил, что хочу расколбаситься и вписать на ночевку. Он подмигнул и сказал: "Хорошо, пацан, иди за мной".

Мы пошли по темным переулкам, пока не оказались в подворотне. Он достал крис и сказал: "Вот, держи, только не наебни". Я отдал ему деньги и был счастлив, что наконец-то получил свои закладки. Но самый главный момент еще предстоял - участие в флешмобе.

Настал долгожданный день флешмоба. Я оделся в старую растяпуху, намазал гримом и причесался так, чтобы выглядеть как зомби. Подошел ко входу в парк, где проходило мероприятие, и тут же погрузился в атмосферу безумия.

Вокруг меня были зомби, и все они были наркоманами, которые расколбасились на крисе. Мы были настоящей группой зомби, все двигались синхронно, словно одно целое. Это было потрясающе! Я чувствовал, что воздух пронизан энергией наркотиков, и это делало меня счастливым.

Мы разнообразно двигались, создавая настоящее шоу для прохожих. Люди останавливались и смотрели на нас с открытыми ртами. Мы были настолько убедительными, что многие начинали бояться и убегали. Чувствовать такую власть было охуенно!

В какой-то момент я заметил друга из школы, который тоже пришел на флешмоб. Он бледный и испуганный смотрел на нас. Я подошел к нему и сказал: "Вписывайся, парень, это лучшее, что тебе может быть!". Он сначала сопротивлялся, но потом сдался. Мы вместе присоединились к толпе зомби и продолжили веселье.

Мы танцевали, кричали и привлекали всеобщее внимание. Нас фотографировали, снимали на видео и размещали в социальных сетях. Мы стали знаменитостями, эти кадры разошлись по всему интернету. Все хотели быть как мы - свободными и беззаботными наркоманами.

Флешмоб зомби стал настоящим успехом. Мы создали что-то неповторимое, что оставило след в истории нашего города. Мы были настоящими кумирами молодежи, и это было круче, чем я когда-либо мог себе представить.

Но все хорошее когда-то кончается. Вскоре после флешмоба меня поймали с крисом в кармане. Я провел много времени в центре, проходил различные процедуры и беседы с психологами. Это было нелегко, но я понял, что мой путь лежит в другом.

Сейчас я уже не тот наркоман гопник, что был раньше. Я нашел новое призвание и посвятил себя рисованию. Я рисую зомби, чтобы сохранить в памяти свои яркие впечатления от флешмоба. И каждый раз, когда рисую, я вспоминаю о том, насколько хреново я себя чувствовал от своей зависимости.

Я понимаю, что крис и закладки - это не путь, который стоит идти. Однажды я был настоящим зомби, но сейчас я живу своей жизнью и стремлюсь к новым целям. Флешмоб зомби остался в прошлом, но я не забываю о нем. Это было мое приключение, которое изменило меня навсегда.